Прочитано й скопіпижжено у terrink
Я якось і сам відчуваю що наша система освіти кульгає на всі 4 лапи. Але, як той студент, подібний до пса - знаю, а словами сказати - не можу.
А ось тут сказали дуже гарно і цікаво.

( Книжка Роберта М.Пірсіга "Дзен или искусство ухода за мотоциклом", фрагмент: )

Я думав, що я знаю про бані та сауни достатньо ... Як же ж я помилявся...
Ви знаєте про закон Віна і про резонансне поглинання тепла організмом? Я от теж не знав...
( тут паряться лише досвідчені банщики )

Піарю прочитане у pan_andriy.

Росіяни без Сталіна були приречені на "физическое перерождения в какой-то низший тип", бо до українських голодоморів вони помирали "в 32 года", "надорванными и полубольными".

Умовно кажучи росіяни ("русские") з`їли українців. У всі війни (перша й друга світова, громадянська, війна з УПА) росіяни воювали за харчові калорії, продуковані українцями і за українські трудові ресурси. Українська їжі і українські раби - от на чому постала Росія.

В російських "моногородах" згинуло майбутнє України, а не Росії ( у неї не було жодного майбутнього, тому вона не є об`єктом для порівняння). Різниця у рівні життя між Україною і навіть Польщею/Словаччиною/Угорщиною туди й провалилася. До "зеленої революції" 1960-х Україна могла б вийти у європейські економічні лідери лише на експорті продовольства. Під контроль України відійшла б прилегла територія Росія, яка принаймні удвічі перевищує теперішню Україну. Десь же треба було б жити 100 млн. українців.

Не дивно чому в Росії Сталін нині національний герой. Ще б пак.

Піарю запис людини, яка перекладає документацію до вакцини, що ЗАРАЗ ПРОХОДИТЬ РЕЄСТРАЦІЮ В УКРАЇНІ.

Я перекладала супровідний листок до вакцини Arepanrix від свиного грипу канадського виробництва, яку зараз реєструють в Україні. І яку рекомендують застосовувати в першу чергу групам ризику, серед яких діти і вагітні.

Як же я лаялася!!!

Мало того, всі дані про безпеку і ефективність базуються на обмежених клінічних випробуваннях інших "подібних" вакцин з іншим штамом і/або іншою технологією виробництва, а ця пройшла лише, якщо не помиляюся, два маленькі випробування (інші - ледь більше)

Малого того, що ні ця, ні інші "подібні вакцини" не мають жодних даних щодо безпечності вагітним і плоду, а подібні випробування проводилися тільки на щурах

Так ще й ці щурячі випробування показали загрозу плоду!!!

І тим не менше її рекомендують вагітним!!!!!
І в умовах пандемії сита Канада (зауважте, Канада, а не Гондурас!) дозволяє цю вакцину використовувати.

Мене, поки я це перекладала, не покидала ще одна думка.
В описі всіх досліджень фігурують в основному 4 вакцини. Дві канадські - одна технологія, - і дві німецькі - інша технологія. В кожній групі - два штами - свинячий і ... пташиний.
Пригадується мені, що до вакцинації пташиного грипу не дійшло (чи я помиляюся?), а гроші то в розробку вбухали немалі. А поки клінічні випрлобування, те да се, вже і паніка спала. Судячи з документу, обидві свинячі вакцини зроблені за тією ж один в один технологією... Я не казатиму, які я висновки зробила. Робіть свої....

Сьогодні винятково незвичний та багатий на події день.
Сьогодні ходили до мами. Але не це саме головне.
Сьогодні їли деруни. Але й це - не головне, хоча дуже приємне й смачнюче.
Сьогодні придбав собі костюм. Приємно, але знов не головне.
Наш малий капаратор сьогодні мав рівно 10 місяців. Але навіть це - не головне, бо таке 9 разів вже було.
Саме головне - він сьогодні пішов! Він зробив 4 кроки піднявшися з підлоги в напрямку мами. І ми обидвоє це бачили. Оце - найголовніша подія. :))

Я захворів читанням оцього журналу. Здається, це перший, який я перечитаю до самого початку. Принаймні він вже рекордсмен - так далеко вглиб я ще нікого не читав.

Патріарх Московський і всієї Русі Кирил на відкритті III Асамблеї Російського світу запропонував країнам, де розвивається російська культура, а російська мова є мовою "міжнаціонального спілкування", стати "країнами російського світу".
Відкриття III Асамблеї Російського світу відбулося у вівторок у Фундаментальній бібліотеці МДУ ім. Ломоносова (Москва). "Можна було б навіть ввести у вжиток таке поняття як "країна російського світу". Воно означало б, що країна відносить себе до руського світу, якщо в ній використовується російська мова як мова міжнаціонального спілкування, розвивається російська культура, а також зберігається спільна історична пам`ять і єдині цінності суспільного будівництва", - заявив патріарх.

Пропоную Росії стати стати країною Українського світу.

Завжди любив психологів, бо з розумними людьми завжди цікаво погомоніти. Ось вичитав про таку цікаву проблему, як дитяче хамство. І як одна людина все цікаво розклала по поличкам! Тут знайдете оригінал, а я собі зроблю, аби краще було читати.

( Сила-силенна-цікавих-букав )

Читав (та й зараз читаю) цікаву статтю. І вам теж раджу, "поєліку просвєщает уми наші скудні".

Деякі мої висновки, якщо хочете. Дискутабельно, доречі.
( Політики- сцуки. :) )

Я на хуторі був.
( Хто не любить село - не раджу. )

mitka48 якось був на одному досить гарному концерті, присвяченому річниці концерту "Червона Рута". І записав відео декількох пісень Василя Жданкіна. Найбільше вразила його пісня, присвячена його меншій донечці. Прошу відео.

sumno.com:
Отже, спільнота блоґів про культуру Сумно?Ком радо сповіщує вас, відвідувачів фесту, і тих, хто спостерігав за нами на відстані, про те, що Антонич-фест відбувся. Він пройшов вдало, публіка ніяк не відчула тих проблем, з якими зіштовхнулися ми, організатори. Ми зіштовхнулися з багатьма проблемами, але найважливіша, яку так і не вдалося вирішити – це прибутковість фестивалю. 100 тисяч грн, позичених на Антонич-фест повернулися лише приблизно на 50%, тож сума нашого теперішнього боргу складає 50 тисяч гривень. В масштабах країни – це небагато, в масштабах громади – це 500 осіб, здатних скинутися по 100 гривень, в масшабах кількох людей – це гроші, які доведеться відробляти протягом цілого року – працюючи безкоштовно.

Ми звертаємося до усіх небайдужих підприємців, заможних людей, простих співгромадян, відвідувачів, яким фестиваль припав до душі (а за відгуками – негативу поки що немає), зробіть пожертву Антонич-фесту і дайте цьому проекту подальше життя.

Цього року Україні довелось змагатись з двома великими письменницькими ювілями. У квітні – 200-річчя Миколи Гоголя, а сьогодні, 5 жовтня – 100 років із дня народження поета Богдана-Ігоря Антонича. Через хистку приналежність Миколи Гоголя до двох культур – української та російської, ювілей «допомогли» відзначити російські «гоголезнавці». Щоправда, на свій манер, як у фільмі «Тарас Бульба», де з вуст героїв фільму злітають великоруські вигуки. А от із Богданом-Ігорем Антоничем українцям доведеться справлятись самим, бо ділити його ні з ким.

Автор: Ірина Колодійчик, Могилянська школа журналістики

I ось чому - в Кийові таке неможливо.

Захворів.
Нежить, соплі і горло, лікарняний, всяке таке ...
Але оце сиджу й слухаю пісні ... й розумію, що захворіти було варто, було треба.
Мав альбом Віктора Пашника. Вже тиждень мав... І ніяк за турботами не доходили руки прослухати. А от тепер сиджу і слухаю, ... і душа, стомлена, радісно плавиться й тече, слухаючи такі пісні, ... очищається ... набирається чистоти, ... згадує, хто вона є. І я з нею плачу, і так добре мені...
Задля знайомства з такими піснями вже давно варто було захворіти.
Знайомтеся: Віктор Пашник (АКА "Кобзар Шкрум") - кобзар, бандурист, бард і просто талановита і вільна людина, яких наразі мало лишилося в нашому світі бізнесових акул та офісного планктону.

( Продовжити знайомство )

Перед тим, як поїхати на весілля до Львову ми з мамою якось у вечері сіли перепочити та й розважили, що не зле було би щось придумати віршоване на браму. Мама почала, а я продовжив ... та так, що навіть не все мамі читав. :)
(Брама - перед входом до будинку ставлять стола, вхід прикрашають зеленим, і за столом сторона молодої торгується зі стороною молодого за молоду. Молодий має викупити свою молоду за гроші, ласощі, тощо.Цей момент, як, утім, і все весілля піч час забави - суцільний фан, ржач і стьоб)
І от що нам придумалося:
( дітям на ніч читати не раджу :) )
Можете додавати свої варіанти. :)

Минулими вихідними ми з Наталкою і Дем’янком зробили одразу декілька персональних рекордів. :)

( можете погортати Книгу Рекордів по гіннесу )

Десь таки в ЖЖ накопав лінки ... а потім аж через день почитав.

Про те, як Росія любить Україну. Так любить, що "би сте їй ручки-ніжки відсохли". Оскільки ми програємо інформаційну війну, бо весь медійний простір України є російський, то треба хоч через інтернет таку інформацію поширювати. Хоча ті, хто дивиться петросяна та сердючку, таке читати не стануть.

А ось ще одні результати голосування за Маленьку Партію Снайперів. Вибірка невелика, але все одно показова. Якщо в Україні легалізувати зброю - владі буде непереливки. Тому зброю легалізовано не буде.

Їде гуцул на автівці, на повній швидкості. Дивиться Даішник стоїть. Не тормозить, думає, а не гріх, як зіб'ю, бо то москаль-москалем. Збив. Завіз тіло на цвинтар, дає старому гробареві пляшку оковитої, каже:
- Поховайте вуйку, бо воно вистрибнуло саме на дорогу, я їй-богу, не винний.
- Та чо ж не поховаю, синку.
Так і домовились. Їде далі гуцул. Ше одного такого збив, приїжджає з тілом на цвинтар, дивиться, гробар за столиком сидить, вже фляжку допиває. Гуцул кладе трупа на землю, каже:
- Слава Йсу.
Дід обертається
- Слава навіки!
- А шо, діду, закопали того?
- Та закопав..
- Та як закопали, як во він лежит.
- Йой, синку, забув видно. Старий вже я. Зара закопаю.
Гуцул подякував і пішов.
В ДАІ б'ють тривогу:
"Шо ета такоє! Гдє наши люді? Паєхать, правєріть!"
І послали одного. Приїжджає, дивиться, всюди тихо, темно,тільки на цвинтарі лямпа хитається і чути як гробар лопатою цьвьокає. Приходить на цвинтар, дивиться, а старий лопатою землю прихлопує на свіжій могилі. Підходить до гробаря і каже:
- ізвінітє, а што ета ви так позна тут дєлаєтє?
Старий гуцул обертається, замахується лопатою і б'є що є сили:
- ТА ТИ КУРВО ВЛЯЖЕШСЯ НИНІ ЧИ НЄ? ? ? !

А в нас вчора була фотосесія. :) Файна панянка gohatto_n запропонувала дружині познимкувати нашого малюка. Ну, а там же ж звичайно до кадру втиснувся і я. :)



( +1 )

Це врешті сталося! Він так знайшов їх і познайомився з ними!

( Дітям до і неврівноваженим не-дорослим не раджу. )

Солі бувають різні. А от чи знали ви, що харчова сіль може бути чорною?!
А люде кажуть, що була колись така.

( Кто и когда придумал черную соль, доподлинно неизвестно. Соляной промысел в Костроме существовал с незапамятных времен. Добывали ценный минерал в городе Солигалич (в 100 километрах на север от Костромы), там же мололи на ветряных мельницах — тех самых, напоминающих избушки на курьих ножках. А чтобы условно белую субстанцию покрасить в радикально черный цвет, ее перемешивали с ржаной мукой и обжигали в печи. Во время «закалки» соль насыщается калием, кальцием, магнием и углеродом, а также очищается от соединений тяжелых металлов. Такая приправа меньше подвержена сырости, к тому же приобретает особый вкус )

Всписнулося ось людині. І все переважно правдиво...

"С возрастом у нас становится меньше друзей. Старые куда-то деваются, а новых заводить все труднее… Из этого печального правила есть, безусловно, свои приятные исключения, но статистически, пожалуй, модель верна. Причин тому множество – от простых и очевидных, до весьма парадоксальных. ...

Зачем друзья, если каждый все равно живет и умирает в одиночку?

И знаем ведь, что все это неправильно, неправда, и так жить нельзя, - но живем тем не менее. Каждый в своем, каждый в себе и каждый в себя. И чем дальше, тем тяжелее собраться, поговорить, почувствовать что-то вне себя – не как информацию с экрана, а как часть жизни вокруг. И надо бы увидеться, да выпить вместе – но не с кем, и некогда, и печень, и за руль утром. А потом оглянешься вокруг – кто помер, кто спился, кто в Америку уехал. Так и сядешь один с бутылкой докторахауса смотреть – он тоже тот еще одинокий, грустный, нелепый мерзавец. Как мы. За то и любим."

МЕГА респект пану pekelnyi_bulba, який написав ( ось що )

Наш слинькотик навчився слинити руки. Вже мало не місяць тому. А тепер він зрозумів, що слинити рукави значно цікавіше, аніж руки - вони м"якіші і різні на смак. А руки - то ж руки. Тому навіть закочування рукавів тепер іноді не допомагає.

З Великоднем вас шановні.( Дітям та особам < 16 краще не читати )
От такий то в нас був Великдень. З Великоднем вас, кияни та гості міста.

От такий цікавий обряд розповіла одна пані в Чомусику. Читав і дивувався. Але таке варто пам"ятати, аби потім знайти відповідності у книжках, житті та фольклорі.